З радянських часів у загальноосвітніх школах важливою складовою навчально-виховного процесу була і залишаються так звана позакласна робота, яка проводиться понад навчальні плани та програми. 5 жовтня, яка збіглася з Днем Вчителя, професійним святом педагогів, у найстарішій в Оттаві російській суботній школі ім. свв. Кирила і Мефодія пройшов незабутній позакласний захід за участю унікальної людини – Особи Всесвітнього масштабу.
Справжнім подарунком для учнів старших класів та їхніх вчителів стало ЧАС ПОЕЗІЇ, проведений відомим пушкіністом з Нью-Йорка, який гостював у оттавських друзів (батьків двох учнів школи ім. Свв. Кирила та Мефодія). Не будь-якому навіть вищому навчальному закладу припадає честь приймати у себе такого високого гостя, а суботні школи про таке і мріяти не сміють! Однак, трапляються на світі дива – не май сто карбованців, а май сто друзів. Диво відбулося.
Студенти розуміли, що чекає зустріч із цікавою людиною, яка поведеться про поезію в цілому і про велике А. З. Пушкіне. Усвідомити ж, наскільки рзносторнений і унікальний запрошений експерт великого поета, не встигли – інакше не впоралися б із хвилюванням. Представився гість дуже скромно, не перерахувавши своїх численних титулів та регалій. Зате, за словами семикласників, з першої хвилини його появи в класній кімнаті стало ясно, що буде цікаво – впевнена в собі людина, незважаючи на легку, але приємну наголос, яка вміє створити особливу атмосферу, ненав'язливо піднести себе слухачам, донести до аудиторії глибокі думки. За сорок хвилин неможливо розкрити всі нюанси поезії та мистецтва перекладу. Тому загадковий гість просто читав вірші російського генія, відомі й не дуже, деякі з яких легкі та повітряні, ллються, як мед, а деякі, густі від важких емоцій та яскраві, як і сама особистість поета. Читав і свої переклади цих віршів англійською – дуже проникливо, зроблено і виразно, ділячись вібраціями своєї душі, вкладеними в трансформацію кришталево-дзвінких рядків, крізь які рвуться назовні емоції, з однієї мови на іншу! Роз'яснював застарілі слова, коментував підтекст... за чим послідував смак, що залишив неповторний слід у ранимих душах і серцях декого з слухачів...
ДЖУЛІАН ГЕНРІ ЛОУЕНФЕЛЬД – американський поет (складає вірші), драматург (автор і постановник п'єс), дипломований судовий юрист, композитор (пише музику та пісні), поліглот, який володіє німецькою, іспанською, французькою, італійською та російською мовами, перекладач класиків восьми(!) мов рідною англійська, один з найкращих(!) авторів перекладів Пушкіна на сучасну англійську, також Лермонтова, Цвєтаєвої, Ахматової, Єсеніна, Маяковського, Гете, Гейне, Данте... І все це ОДНА ЛЮДИНА, якій всього 61 рік! Скільки ще попереду!
Пан Д. Лоуенфельд народився в 1963 році в столиці США в сім'ї професора міжнародного права Нью-Йоркського університету, німця за походженням, і кубинської гітаристки та мистецтвознавця. Увібравши все найкраще від своїх високоосвічених батьків, талановитий Джуліан перевершив їх. З відзнакою закінчив Гарвардський університет у Бостоні за спеціальністю «Російська література» зі стажуванням у Ленінградському державному університеті. Крім цього, у Нью-Йоркському університеті отримав диплом адвоката, спеціаліста із захисту інтелектуальної власності.
Звідки в американця такий інтерес до російської поезії, такий потяг до творчості російських класиків? Адже саме незгасний інтерес до РОСІЙСЬКОЇ культури привів Джуліана до прийняття православ'я (він хрестився в Стрітенському монастирі в Москві) і здобуття російського громадянства. Петербурзі. Р. Льовенфельд – перший перекладач творів Л. н. Толстого німецькою мовою та автором його літературної біографії. Вражає і такий факт: після революції в Росії у Левенфельдів у Берліні жило сімейство письменника Ст. Набокова!
Правнук геніального німця в якомусь сенсі пішов його стопами. На відміну від іменитого прадіда Джуліан Лоуенфельд став першим (!) іноземцем, який отримав російську літературно-художню премію «Петрополь», народжений медаллю Пушкіна, почесним знаком «За дружбу і співпрацю» Міністерства закордонних справ РФ, став лауреус Міжнародного Рим». Тут уже коментарі зайві.
Велика подяка всім, хто причетний до проведення цього заходу в російській оттавській школі! Побільше таких зустрічей!
МАРИНА КОЧЕТОВА