Латина і стандарт
Авторка: Марина Кочетова
З 26 по 30 серпня в конференц-залі готелю Hilton, що розташований у казино Lac-Leamy у Гатіно, відбудеться національний чемпіонат зі спортивних бальних танців у різних вікових категоріях. За багаторічною традицією цей щорічний захід проходить саме там наприкінці літа.
Цього разу паралельно з чемпіонатом Канади відбудеться також чемпіонат світу серед професіоналів, на якому виступлять танцювальні дуети з різних країн. Це означає, що навіть наймолодші учасники національного турніру зможуть на власні очі побачити найкращих танцюристів планети в усій їхній красі. Недарма кажуть, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Безперечно, два великі спортивно-культурні заходи, об’єднані в одну подію, становлять значний інтерес для широкої глядацької аудиторії. Квитки ще можна придбати в інтернеті. Безпосередньо перед початком кожного змагального дня зробити це буде вже майже неможливо. Тож поспішайте!
Міжнародна програма спортивних бальних танців охоплює як класичні танці, що мають назву «стандарт» — повільний вальс, віденський вальс, танго, фокстрот і квікстеп, — так і латиноамериканські: румбу, самбу, пасодобль, джайв і ча-ча-ча. Набір парних танців завжди залишається незмінним, але вимоги до якості техніки виконання, звісно, зростають із кожним рівнем.
Найпрестижнішою вважається перемога в десятиборстві, коли пара виходить на паркет у всіх десяти танцях і змагається в усіх дисциплінах обох програм. Перемогти в десятиборстві — це майже те саме, що здобути абсолютну першість у спортивній або художній гімнастиці.
У гімнастиці, виді спорту, що межує з мистецтвом, існують також змагання на окремих снарядах: наприклад, на брусах, колоді, у вільних вправах та опорному стрибку в спортивній гімнастиці або у вправах зі стрічкою, скакалкою, м’ячем, булавами й обручем — у художній.
Можна програти багатоборство, але стати чемпіоном світу, наприклад, в опорному стрибку у спортивній гімнастиці або у вправі з обручем — у художній. Так само і в танцях. Можна взагалі не брати участі в десятиборстві, а танцювати лише латину або лише стандарт, але при цьому здобути світове золото в якомусь конкретному танці.
Оцінки офіційно зареєстрованим учасникам виставляють компетентні судді. Вони оцінюють техніку, ритм, позицію в парі, дотримання лінії танцю та артистизм.
Технічний бік — це лише статистика й факти. Але як можна спостерігати за танцем, а тим більше танцювати, не вкладаючи в це емоцій? Як правило, що майстерніше пара передає суддям і глядачам свої почуття, то на вище місце вона може розраховувати. Звичайно, емоційність має поєднуватися з чистотою виконання обов’язкових елементів — так само, як, скажімо, у гімнастиці чи фігурному катанні.
Особливо вирізняються латиноамериканські танці — характерними, чуттєвими рухами, сповненими пристрасті й кохання. Наприклад, кубинський ча-ча-ча сьогодні вважається своєрідною візитівкою латиноамериканської попмузики, адже на його ритм можна накласти майже будь-яке аранжування. А це, своєю чергою, відкриває безмежні можливості для творчості.
Пасодобль, що в перекладі з іспанської означає «подвійний крок», настільки запальний, що під час звучання цієї музики публіка буквально схоплюється з місць, не в змозі всидіти. Адже саме пасодобль відтворює драматизм іспанської кориди. Тому в цьому танці ключову роль відіграють драматична подача та сувора геометрія ліній — інакше неможливо передати образ тореадора.
Самба — це бразильський танець життя, веселощів і щастя, який здобув широку популярність завдяки неповторним бразильським карнавалам. Він вимагає особливої пластики стегон, яку досить складно розвинути.
У стандарті найскладнішим танцем і вершиною майстерності вважається повільний фокстрот, назва якого в перекладі з англійської означає «лисячий крок». Він вимагає ідеальної рівноваги, безперервного ковзання, надзвичайно складної координації та повного контролю корпусу за відносно невеликої швидкості руху.
Під час виконання повільного вальсу також дуже важливо ретельно контролювати корпус, інакше кожна, навіть найменша, помилка одразу впадатиме в око й псуватиме загальне враження. Складність віденського вальсу полягає в умінні не втрачати орієнтацію в просторі та зберігати рівновагу під час швидких обертань в одному напрямку. Квікстеп, або «швидкий крок», потребує витривалості, легкості та стрибучості.
Навчитися добре танцювати під силу не кожному. Для цього потрібні щонайменше наполегливість і регулярні тренування. Займатися необхідно з партнером або партнеркою, адже у спортивних бальних танцях не виступають із сольною програмою.
На жаль, підібрати сумісних партнерів, сформувати з них пару та навчити майстерно танцювати зовсім не просто. Якщо пара здатна захищати честь своєї танцювальної студії на змаганнях національного рівня, це вже велике досягнення. За ним стоїть не лише праця самих танцюристів, а й робота їхніх педагогів та не меншою мірою — підтримка батьків.
Я знаю в Оттаві багатьох дітей, які роками займаються конкурсними танцями. Наведу як приклад родину Карунас, у якій усі троє дітей присвятили спортивним бальним танцям чимало часу.
Старша сестра Уляна займалася в групі дівчат, оскільки не змогла знайти собі відповідного партнера. Проте вона й досі допомагає з музичним супроводом, працюючи з музикою конкурсної програми під час змагань, які організовує її студія.
Середній брат Андрій кілька років танцював із чарівною партнеркою, але згодом віддав перевагу спорту.
Молодшій сестрі Еліні саме цього місяця виповнюється одинадцять років. Разом зі своїм елегантним партнером вона зареєстрована для участі в цьогорічному чемпіонаті Канади.
Будувати життя можна по-різному: важкою працею, потом і мозолями або ж орієнтуючись на досвід інших, але водночас думаючи власною головою. Мені здається, другий шлях у багато разів приємніший та ефективніший. Наймолодша дитина в родині, йдучи слідами брата й сестри, навчається на досвіді старших і переймає все найкраще.
Водночас неможливо переоцінити роль батьків, які послідовно й самовіддано присвячують себе служінню своїй родині. Тож низький уклін Надії Карунас, матері цих чудових дітей. Без її активної та мудрої участі їхнє життя не було б таким насиченим цікавими подіями й багатообіцяльними проєктами.
Фахівці з виховання молодого покоління XXI століття сходяться на думці, що сучасних дітей і підлітків потрібно не стільки виховувати, скільки свідомо вирощувати, створюючи сприятливі умови для їхнього розвитку. Виховувати й дисциплінувати насамперед слід самих себе.
Віддати дитину на танці в Оттаві — дороге задоволення. Єдиною перевагою можна вважати те, що більшість місцевих студій належать російськомовним власникам, тож чимало представників російськомовної громади викладають і танцюють у цих студіях. Але ж ціни там у доларах, а не в рублях.
Платити доводиться не лише за уроки, а й за участь у змаганнях, костюми, зачіски, подорожі, готелі та багато іншого. Діти, які займаються змагальним хокеєм на льоду, обходяться батькам ще дорожче. Усім добре відомо, що безплатний сир буває лише в мишоловці.
Зате яке це задоволення — спостерігати за успіхами пташенят, які розправляють крила й поступово перетворюються на великих, сильних птахів! Якщо вони й не стануть чемпіонами з танців, то неодмінно виростуть упевненими в собі, красивими людьми, які розуміють, що життя — це не лише свята й ласощі, а й синці, ґулі та непрості уроки.
Крім упевненості в собі, заняття танцями дарують гарну поставу, красиву ходу, м’якість жестів, грацію рухів і вміння контролювати власне тіло. Разом із гнучкістю та музикальністю вони формують і характер.
Лише уявіть, свідками якого яскравого видовища світового рівня ви можете стати, якщо прийдете помилуватися розмаїттям чарівних пар на майбутніх чемпіонатах — зовсім поруч із вашим домом! На вас чекають сліпучі костюми, чудова музика та найкращі з найкращих танцюристів. Їм належить пройти запаморочливий марафон заради вашого не менш запаморочливого задоволення!
А ви вже знаєте, що вам більше до душі — стандарт чи латина?