100 років Майї Плісецької: дівчинка, що стала богинею балету

20 листопада 2025 року виповнюється сто років від дня народження Майї Плісецької — легенди світової хореографії, жінки, чиє ім’я стало символом свободи, таланту та незламної волі. Її шлях — це історія дівчинки з репресованої родини, яка всупереч трагедіям часу піднялася на вершину балетного Олімпу та прославила Радянський Союз на весь світ.

Народившись у Москві в 1925 році, Майя рано зіткнулася з випробуваннями: батьків репресували, і майбутню балерину врятувала тітка — видатна танцівниця Суламіф Мессерер, яка її удочерила. Балет став для Майї не просто професією, а порятунком, диханням, долею.

Під час війни, щойно закінчивши хореографічне училище, вона вперше вийшла на сцену Великого театру. Москву вразила її перша «Вмираюча лебідь» — пластична, драматична, майже невагома. Саме тоді країна побачила народження нової зірки.

Згодом їй довірили провідні партії — Одетта-Оділлія, Раймонда, Джульєтта, Аврора. У 1960 році вона стала примою Великого театру, а 1967-го світ завмер перед її вогненною «Кармен-сюїтою» — сміливою, вільною, революційною.

Плісецька не лише танцювала — вона творила. Ставила балети, очолювала трупи в Римі та Мадриді, співпрацювала з Роланом Петі, Морісом Бежаром, працювала з провідними театрами світу. Була музою для композиторів, художників, дизайнерів. П’єр Карден створював для неї костюми, а критики називали її «найвищим польотом людського духу».

Навіть після прощання зі сценою Майя продовжувала служити балету — засновувала фонди, підтримувала молодих артистів, писала книги, надихала покоління.

Майя Плісецька пішла з життя у 2015 році, але її легенда живе — у фільмах, спектаклях, книгах, пам’ятниках і в кожному подиху світової хореографії.

Сто років Майї Плісецької — а її танець досі триває.