Усе, що нам потрібно, — це любов

«All we need is Love»
Джон Леннон

19 жовтня 2025 року у Freiman Hall Оттавського університету відбувся вечір поезії та музики «Юрась, Cantabile та друзі» — своєрідний творчий бенефіс талановитого білоруського поета Юрася Шамецька, який мешкає в Оттаві. Вечір справив незабутнє враження на всіх присутніх і залишив чудові спогади.

Як же нам не вистачає у повсякденному житті душевного спокою та вміння радіти... Променем світла серед осіннього смутку став цей недільний концерт! Я вирушила на нього в надії на диво, передчуваючи неповторне задоволення, адже давно знайома з творчістю Юрася та дуету Cantabile — Влада Шамецька, скрипка, і Міша Риков, гітара. Проте те, свідком чого я стала, перевершило навіть мої дуже високі очікування.

А. П. Чехов, відомий драматург, слушно зауважив: «Якщо хочеш стати оптимістом і зрозуміти життя, перестань вірити тому, що говорять і пишуть, а спостерігай і вдумуйся». Спостерігати за тим, що відбувалося, було надзвичайно цікаво, а намагатися відчути й зрозуміти все глибше — тим більше.

Ретельно продумавши все до найменших деталей, організатори, які водночас були й головними учасниками заходу, подбали про кожного слухача. Мені здається, їм вдалося достукатися до кожного глядача і своєю щирістю та душевним трепетом торкнутися найтонших струн душі всіх без винятку.

У невеликій, але затишній залі практично не було вільних місць. Кожному присутньому подарували створену з любов’ю двомовну програмку білоруською та англійською мовами.

Центральне місце у програмці символічно займав образ чистого мирного неба над Оттавою, Мінськом, Нью-Йорком і Парижем — містами, що надихали Юрася на написання віршів під час його подорожей. Це було сильне послання світла і миру, так само як і заключна композиція концерту — вірш Юрася «Небо одне для всіх» під музику Володимира Вавілова Ave Maria.

Концерт складався з двох частин, але час промайнув, немов одна мить. Інтерактивне спілкування із залом від початку й до самого завершення було наповнене такою любов’ю і добротою, що сльози розчулення з’являлися в очах як слухачів, так і самих виконавців.

Попри те, що Юрась вів вечір білоруською мовою, навіть тим, хто її не знав — а таких було чимало, — усе було зрозуміло. Ось що означає щирість! Ось що означає справжня любов, яку неможливо зіграти! Нею був пронизаний увесь вечір. Лише дуже добрі люди з відкритими серцями здатні створити таку дивовижну атмосферу душевного тепла.

Центральну стіну сцени займав величезний екран, на якому змінювалися слайди, короткі відео та фотографії, точно збігаючись із музикою та словами, що звучали. Неймовірна синхронність!

Чудова добірка фотографій і слайдів та їхня виняткова якість, що відповідала найвищим світовим стандартам, — заслуга справжнього професіонала, при цьому надзвичайно скромного Алеся Королькевича, а також його родини — дружини Інни та доньки Ксенії.

У першій частині особисто на мене незабутнє враження справили вірш «Ангел», емоційно прочитаний Олександрою Логвин, пісня Андрія Макаревича «Свічка», перекладена Юрасем білоруською мовою та виконана Мішею Риковим, а також вірш Юрася «Танго» під музику Астора П’яццолли у супроводі танцювального дуету In Motion.

Серед номерів другої частини особливо хочеться відзначити вірш «Париж», натхненно прочитаний Аксаною Мозговою, а також зворушливе ліричне Адажіо з балету Євгена Глєбова «Маленький принц», проникливо виконане піаністкою Олександрою Голод.

Вразило й витончене почуття гумору Ніни Гордон, чудової віолончелістки та аранжувальниці. Ніна знайшла можливість поєднати музику фортепіанного тріо Франца Шуберта з віршем Юрася «Хлопчик», а перед виступом розповіла глядачам про секрети створення композиції, у якій музичні фрази перегукувалися з інтонаціями поетичних рядків.

Кульмінацією концерту став виступ Емілі Лакстан, канадської сопрано з надзвичайно чистим голосом, у супроводі Ніни Гордон та дуету Cantabile. Її виступ викликав бурхливі овації.

Кришталевий голос канадської співачки, яка виконала білоруською мовою дві пісні композитора Ігоря Лученка в аранжуванні Ніни Гордон, викликав справжній захват у всіх присутніх.

Влада, дружина і муза Юрася, задумала і втілила в життя ідею організації цього вечора до ювілею коханого чоловіка, а друзі — прекрасні музиканти, танцюристи та читці — підтримали цю ідею і взяли участь у концерті на знак поваги, любові та вдячності.

Міша Риков, Емілі Лакстан, Ніна Гордон, Олександра Голод, Олена Оболенська, Олег Буєвич, Євген Іванов, Людмила Трояновські, Аксана Мозгова, Олександра Логвин, Алесь, Інна і Ксенія Королькевич, Ігор Королькевич — і вся команда разом — це велика сила!

Багато хто вважає, що щастя — це радість кожної прожитої хвилини. Я б порівняла щастя з електрокардіограмою — пульсація і завмирання, упевненість і пригніченість, гордість і самозаперечення, захоплення і розчарування...

Усі ці відчуття — невід’ємні супутники кожного з нас. Пульсація кожної прожитої миті робить нас щасливими й вільними від будь-яких обмежень.

Описаний вище вечір поезії та музики — яскравий тому приклад.

Тож будьмо щасливими, люди!

Марина Кочетова