Географія долі
Авторка: Марина Кочетова
Ще Аристотель стверджував, що сенс життя — служити іншим і робити добро. Саме цього правила дотримується й герой моєї сьогоднішньої розповіді — незвичайна людина з унікальною географією долі. Його звати Аскар Умарбеков — російськомовний казах, який народився і виріс у столиці Узбекистану, а нині живе в Оттаві. У свої 50 років, із яких 29 він працює в системі Червоного Хреста, він об’їздив півсвіту, залишивши свій неповторний слід скрізь, де лише встиг побувати.
Уміння балансувати власне життя й допомагати іншим знаходити баланс у своєму — рідкісна риса, притаманна Аскарові, який при народженні отримав настільки переможне ім’я, що щодня виправдовує його своїми вчинками. Він — коваль власного щастя. А щастя, зрештою, далеко не стала величина: стовідсоткових гарантій не існує. Мало знайти своє щастя, тобто створити його — його потрібно берегти! І це зовсім не означає звести ризик до мінімуму. Навпаки! Життя Аскара не просто насичене — воно переповнене людьми, подіями, інформацією… Він постійно самовдосконалюється, вчиться чомусь новому, ніколи не зупиняється на досягнутому, увесь час прагне вперед. У цьому він і бачить щастя.
З дитинства його оточувала музика — завдяки мамі та сестрі, які любили музикувати на фортепіано й час від часу влаштовували музичні вечори для друзів і родичів. Перші уроки гри на фортепіано Аскар почав брати лише кілька років тому, вже в Канаді. А в юності опанував баян і класичну гітару. Любить оперну музику й бардівські пісні, класику та рок.
З дитинства він колекціонував марки із зображеннями репродукцій картин Айвазовського, Шишкіна, Рєпіна, Крамського… І сьогодні полотна російських художників продовжують його надихати. Сам образотворчим мистецтвом поки що не займався, але обожнює споглядати шедеври живопису.
Як правило, поціновувачі музики й живопису не залишаються байдужими до поезії. Аскар у цьому сенсі — не виняток. Найбільший вплив на формування його особистості справила творчість Роберта Бернса, Марини Цвєтаєвої та Анни Ахматової. Віднедавна він і сам пише вірші. Із прози надає перевагу творам С. Довлатова, хоча улюбленим літературним твором вважає «Майстра і Маргариту» М. Булгакова.
Народившись в інтелігентній родині (мама — лікарка, головна нефрологиня Узбекистану; тато — лінгвіст і поліглот, який опанував дев’ять мов), Аскар із раннього дитинства вирізнявся допитливим розумом і цікавістю. Тож після отримання атестата зрілості він одночасно вступив до двох вишів (Міжнародного інституту управління бізнесом і права, а також до медичного). Але за рік вирішив змінити напрям і вступив до університету світових мов на відділення англійської філології, після завершення якого успішно пройшов навчання в магістратурі економічного університету. Усе це відбувалося в рідному Узбекистані, де, ставши дипломованим фахівцем і пропрацювавши три роки у фармакологічній фірмі, Аскар ризикнув спробувати себе як перекладач і почав працювати в міжнародному офісі Червоного Хреста в Ташкенті. Ризик виявився виправданим і зовсім не марним. Здається, Червоний Хрест пов’язав життя Аскара назавжди.
Наразі він є одним із топменеджерів національного рівня й курує Європу. До цього був директором Африканського регіону. Спочатку ж його миротворча діяльність була пов’язана з Центральною Азією. Із 2001 року він працював у гуманітарних місіях у Конго, Шрі-Ланці, Інгушетії, Кабардино-Балкарії, Чечні, Судані, Зімбабве, а потім — у штаб-квартирі в Женеві (Швейцарія). Після цього отримав посаду Голови Червоного Хреста в Алжирі. А вже з Алжиру переїхав до Канади.
Свого часу, щоб у статусі так званого делегата (перший щабель кар’єрних сходів працівника Червоного Хреста) опинитися на рік у Республіці Конго, потрібно було успішно пройти стандартний тренувальний курс у Женеві, а перед тим — тести, що передбачали володіння не лише англійською, а й французькою. Часу на вивчення французької було небагато, але заняття з приватним викладачем і інтенсивний курс, заради якого довелося летіти до Парижа, допомогли в стислі строки набути необхідних навичок. Сприяли цьому і генетично закладена схильність до мов, і філологічна база, здобута в університеті, а також вражаюча цілеспрямованість, помножена на бажання невтомно опановувати нові знання.
Окрім перелічених курсів і навчальних закладів, Аскар також зумів успішно пройти навчання за конкретними напрямами в Карлтонському університеті в Оттаві, в університеті Люцерна (Швейцарія), в університеті Бокконі (Італія) та в університеті провінції Альберта в Канаді! Як це можливо? Заочно й онлайн. У голові не вкладається, що дипломи й сертифікати, а головне — безцінні знання у всіх названих вишах здобула одна й та сама людина! І це для нього не межа.
Рельєф життєвого шляху Аскара настільки різноманітний, що на його прикладі можна вивчати географію. У житті цієї людини чергуються рівнини й гори, пустелі й ліси — як у прямому, так і в переносному сенсі. Навіть коротка розповідь про ті чи інші подробиці з життя А. Умарбекова перетворилася б на захопливий пригодницький трилер, який цілком міг би претендувати на «Оскар»! Пальців не вистачить, щоб перелічити всі історії! І Аскар, як добрий молодець із казки, щоразу з честю виходить із будь-якого випробування. Окрім того, він займається карате й має чорний пояс; віртуозно грає у футбол (минулого сезону отримав трофей найкращого гравця місцевої ліги); майстерно стрибає з парашутом і має сертифікат парашутиста; непогано грає у великий теніс, шахи, боулінг; активний учасник популярної інтелектуальної гри «Сила думки», вокаліст і гітарист музичного гурту… Чи знаєте ви ще бодай одну людину, яка могла б скласти Аскарові гідну конкуренцію?!
Серед гір і долин у житті різнобічного Аскара вже багато підкорених вершин, головна з яких — щира любов до людей і вірність обраній справі. До речі, Канада подобається Аскарові саме тому, що російськомовна громада тут чудова.